ДПА-2016

Порада

- Багато качаєш?

- Рекомендуємо зареєструватись! Зареєстровані користувачі качають по прямих посиланнях!

Головна » Читати онлайн » Інше » Різне [Додати статтю]

Борці за долю України Вивчення казки І. Нечуя-Левицького «Запорожці» 5 клас


«Зміст твору, описи природи, Запорозької Січі. Портрети персонажів. Характеристика образу Карпа Летючого. Роздуми запорожця про долю України. Реальне і фантастичне у творі. Художні засоби у творі.
ТЛ: пейзаж» (із навчальної програми).

На прикладі казки І.Нечуя-Левицького «Запорожці» п'ятикласники поглиблять своє знайомство з цим епічним жанром, наблизяться до розуміння історичної минувшини нашого народу, відчуття мужнього благородства українського козацтва — оборонця Вітчизни. У цьому їм допоможуть насамперед відомості про Івана Семеновича Нечуя-Левицького, виклад яких має на меті в цьому класі збудити інтерес до особи письменника, заохотити до прочитання його творів, підготувати до сприйняття змісту і значення. Радимо вчителю використати в цій роботі матеріал підручника [3: 201—202], а також книжки для вчителя [1: 137—145]. Допоможе й посібник І. Шавловського для вчителів «Вивчення творчості І.С.Нечуя-Левицького в школі» (Київ, 1969 p.). Варто подати не лише біографічну довідку про автора виучуваного твору, а й розповісти про деякі факти з його життя. Учням цікаво буде, наприклад, дізнатися про те, яким точним був у побуті Іван Семенович: сусіди могли по ньому перевіряти годинник. Щодня рівно опівдні за будь-якої погоди йшов на прогулянку до пам'ятника Володимиру-хрестителю, в руках — незмінна парасолька. У Києві, де він прожив понад ЗО років, його знали в усіх ближчих крамницях, чемно поводилися з ним і навіть поступалися йому чергою. Варто розглянути й портрет письменника: довгообразе обличчя, вуса, борідка клинцем, пряме волосся, — все вказує на те, що перед нами лікар або вчитель, словом, інтелігентна людина. Голос мав тихий, але міг бути жвавим і завзятим співбесідником, особливо на літературні теми. Захоплювався музикою й живописом, сам добре грав на роялі й малював. Особливо вабила його українська старовина, славна козаччина, на тему якої написав низку історичних романів і повістей. Ще коли Іван Семенович учителював, то через це своє захоплення потрапив під нагляд поліції, а його казка «Запорожці», вперше надрукована в журналі «Правда» 1873 p., постійно зазнавала цензурних утисків. Цензори вважали, як свідчить Раїса Мовчан, що такі твори спонукають читачів шкодувати про знищення Запорозької Січі й українського козацтва загалом.

В учнів можна запитати, які твори на історичну тему вони вже знають. Нехай поміркують, для чого й сьогодні варто знати і пам'ятати про минувшину свого народу, вивчати художні твори на історичну тему, намагатися збагнути, як жили й до чого прагнули наші предки.

Під час підготовчої роботи до прочитання казки «Запорожці» на першому уроці слід пояснити такі слова (їх краще записати на дошці й порадити учням переписати в зошит):
лоцман — провідник суден, добре обізнаний із певною ділянкою моря, річки або каналу;
байдак — великий човен;
шамнути — налягти на весла;
шабаш — заклик або сигнал до закінчення певної справи;
лучче — пильніше;
річкові пороги — кам'янисте поперечне підвищення дна, що перетинає спокійну течію річки.

Безпосередньо перед читанням твору учням варто дати настанову: «Під час читання казки намагайтесь уявити зовнішність лоцмана Летючого, зверніть увагу на те, яку характеристику йому дає автор, інші персонажі твору. Спробуйте уявити дніпровські пороги, описані в казці, поміркуйте над їхніми назвами. Простежте, як лоцман долав ці пороги й чому зазнав поразки». Настанову учні також можуть переписати в зошит, що допоможе їм під час роботи над твором.

Оскільки казка І. Нечуя-Левицького «Запорожці» складається з двох частин і водночас передбачає сприйняття чітко окреслених персонажів, то пропонуємо обрати мішаний шлях її аналізу, який має поєднати в собі ознаки подієвого й пообразного варіантів літературного розбору.

Перша частина твору закінчується словами: «Кар-по і гребці зняли руки до Бога...» й складається з характеристики молодого лоцмана та опису його боротьби з дніпровськими порогами. На її прочитання піде 5 хв. Обговорення прочитаної частини можна провести за допомогою таких завдань і запитань:
1. Яким описом починається казка? Чи подобається вам молодий лоцман?
2. Зачитайте портрет Карпа Летючого. Чи могли б ви за цим описом пізнати його в юрбі?
3. Чому саме йому отаман доручив провести байдак порогами?
4. Які приготування зробили гребці перед походом? Чому вони так тривожились?
5. Перекажіть, як гребці долали дніпровські пороги. Поясніть, чому камінь називається Крутько, а поріг — Ненаситець, або Дід.
6. Які передчуття виникли у вас від того, що зламалося стерно, а гребці «зняли руки до Бога»?
7. Стисло перекажіть прочитану частину казки, дайте їй назву.

П'ятикласники легко дадуть відповідь на перші два питання. Звичайно, їм до вподоби вправний лоцман, бо підлітків вабить його романтична професія. Імпонує учням і зовнішність Карпа Летючого, яку їм допоможуть відтворити опорні слова: 1. Зріст. 2. Волосся. 3. Обличчя. 4. Стан. Учитель підкреслить, що все ж таки цей портрет досить узагальнений. Очевидно, письменник змальовує не якогось конкретного провідника суден, а в такий спосіб передає своє бачення українського парубка — молодого потомка славних запорожців. Хоча в 5-у класі не час іще засвоювати поняття про типовість персонажа, готувати учнів до цього, мабуть, варто заздалегідь.

Учні вмотивовано мають пояснити, чому саме Летючому отаман довірив провести байдак багатого купця. Звичайно, не через те, що молодий лоцман «кругом гарний», а завдяки рисам його характеру. Для того, щоб усвідомити це, учні мають перечитати перший абзац твору й зважити на пряму авторську характеристику Карпа. Варто спостерегти такі авторські прийоми зображення персонажа: «добре знав всі пороги», «любив пороги, бо зріс коло них», «любив летіти стрілою прудким козацьким ходом через пороги, летіти птицею з лави на лаву», «любив слухати, як шумить Дніпро на порогах», «гаряче лице». Виходить образ палкого і вправного юнака, який добре знає й любить рідний край і свою роботу.

Однак похід через пороги завжди таїть у собі небезпеку для гребців. Треба ретельно готуватися до ризикованої подорожі. Передусім важливо виміряти човен, розраховуючи його безпечний прохід між камінням, а щоб здійснити перехід, потрібно подбати про добре стерно. Усе це старанно виконав Карпо Летючий та його команда.

Щоб учні змогли наочно відтворити в уяві перехід байдака через дніпровські пороги, варто послідовно записати на дошці (і в зошиті) їхні назви: 1. Кодацький. 2. Звонецький. 3. Сурський. 4. Лохманський. 5. Ненаситець (Дід). Треба прочитати уривок про те, як байдак перелетів Кодацький поріг, проаналізувати, за допомогою яких мовних засобів письменник передає напружену боротьбу гребців з оскаженілою стихією. Йдеться про порівняння: «як стріла», «як порожня бочка», а також метафори: «зашуміла вода і заревла», «байдак загув і полетів з лави на лаву» тощо. Та на черзі був Ненаситець. Учитель пропонує читачам пояснити назву цього порогу. Очевидно, він найбільш небезпечний, і небагато знайдеться одчайдухів, котрі могли б подолати його. На сторожі біля цього порогу лежав підступний камінь Крутько, який легко збивав з курсу байдаки й кидав їх ненаситному Дідові. От і на цей раз він скористався з того, що байдак Карпа Летючого через раптовий порив вітру зійшов із наміченого курсу й безжально обкрутив його кругом себе. Не він перший... Тому й має цей страшний камінь таку назву.

Щоб читати далі, необхідно скачати файл!
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!!!
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук


Профіль

    Логін:
    Пароль:

По класах

Бібліотека учня

Читай українською!

Статистика



    Онлайн всього: 22
    Гостей: 22
    Користувачів: 0
 
Наша група в ВКонтакті