ДПА-2016

Порада

- Багато качаєш?

- Рекомендуємо зареєструватись! Зареєстровані користувачі качають по прямих посиланнях!

Головна » Читати онлайн » Інше » Різне [Додати статтю]

Державний прапор України


 Державний прапор України

 
            Наш народ за тисячі років виробив свої символи, тобто осібні атрибути і відзнаки, які вирізняли його серед інших народів. Таким символом який має кожен народ є прапор.

          Державний прапор – одна з офіційних емблем держави, яка символізує її суверенітет. Український державний прапор - це синьо-жовте прямокутне полотнище з двох рівних за шириною, горизонтально розташованих смуг: верхньої синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

          Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно: це й чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку, це і поєднання символів життя – Золотого Сонця у Синьому Небі. Однак, головна ідея синьо-жовтого полотнища – це велика Гармонія Неба, Сонця, Землі та всього, що на землі сущого.

          Прапори держав, народів відомі нам з античних часів. Давні стяги на Русі були у великій шані ще за часів язичництва, а після запровадження християнства вони освячувались образом животворного Христа, що було перейнято від греків. Слов'яни обожнювали свої знамена й вірили, що у воєнний час вони найсвятіші від усіх ідеалів. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали обов'язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його.     

         В Україні прапор ще називають хоругвою або знаменом. Хоругви запровадив візантійський імператор Костянтин Великий. Перед боєм зі своїм ворогом Максентієм він просив Бога дарувати йому перемогу. І от у сні прийшов до нього Ісус Христос і велів нести перед військом хрест. Костянтин так і зробив і переміг. Тоді сказав імператор прикріпити білий хрест на червоному полотні і високо підняти на древкові.

          В Україну хоругви прийшли у IX столітті. Відомо, що князь Олег після перемоги над Візантією велів вивісити знамена і прикріпити свій щит на воротах Цареграда. А князь Володимир уже водив свою бойову дружину на ворогів під хоругвами і в т.ч. синьо-жовтими.

          Цікавою є версія львівського мовознавця М. Роговича щодо давньої української традиції поєднання жовтого та синього кольорів. Так, згідно з нею, слово "хохол", яким дехто зневажливо називає українців, монгольського походження "хох" – синій, небесний, "улу" (юлу) – жовтий. Кінцева голосна редукується, і ми маємо теперішнє звучання.

          Синьо-жовті кольори поширюються на західно-українських землях у XIV ст., зокрема на гербових відзнаках. Якщо в Києві, очевидно під польським впливом, починають входити до геральдики білий та червоний кольори (білий архангел Михаїл на червоному полі), то в гербах Львівщини, Поділля, Холмщини, Закарпаття зустрічаються синій та жовтий кольори. Червоний колір Київської землі трансформувався з часом у малиновий прапор запорозьких козаків (XV-XVI ст.). Проте, окрім малинового прапора, козацькі полки мали прапори різних кольорів, в тому числі жовті, сині, зелені та ін. Жовті та сині барви найчастіше зустрічаються в козацькому одязі часів визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

          В силу обставин, політичної розчленованості та відсутності своєї державності в Україні за часів феодалізму єдиної уніфікованої символіки практично не існувало. Потреба у відображенні національної символіки виникла в ході розвитку національно-визвольного руху на західноукраїнських землях в середині XIX ст. Тоді створена інтелігенцією у Львові головна Руська рада прийняла як національну емблему колишній герб Галицького князівства – зображення жовтого (золотого) лева на блакитному полі.

          З початком першої світової війни (1914) в австро-угорській армії було створено військові частини з українців – "Українські січові стрільці". Вони мали прапор, на якому був зображений архангел Михаїл, що тримає в одній руці меч, в другій – щит, де зображений золотий лев на блакитному фоні.

          Жовтий та синій кольори як державні барви прийняті офіційно Законом Української Центральної Ради у Києві. Такі самі кольори мав і прапор ЗУНР, ухвалений законом про самостійність українських земель Австро-угорської монархії (листопад 1918 р.).

          Прапор Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) як політичних угрупувань, створених у Відні у 1929 р., мав червоно-чорний колір.

          Як національний прапор українського народу жовто-синє знамено було визнано окупаційною владою панської Польщі в Галичині (20 - 30 рр.). Було багато випадків, коли хлібом-сіллю та синьо-жовтим прапором цілими селами у вересні 1930 р. селяни Галичини зустрічали радянські війська, що, однак, закінчилося трагічно для організаторів цих зустрічей – невдовзі вони були репресовані та знищені сталінським режимом.

          Сьогодні державний прапор постійно майорить на будинках  Верховної Ради України, резиденції Президента України, його представників в областях і районах, Кабінету  Міністрів України, у святкові дні – на будинках міністерств та відомств, державних та громадських організацій, комунальних та приватних спорудах.

          Синьо-жовтий держаний прапор України піднімається на відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів.
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!!!
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук


Профіль

    Логін:
    Пароль:

По класах

Бібліотека учня

Читай українською!

Статистика



    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0
 
Наша група в ВКонтакті