ДПА-2016

Порада

- Багато качаєш?

- Рекомендуємо зареєструватись! Зареєстровані користувачі качають по прямих посиланнях!

Головна » Читати онлайн » Інше » Різне [Додати статтю]

Елементи народознавства на уроках української мови та літератури з використанням інноваційних технологій


      Народознавство - це наука про націю, людину у її зв'язках із природою, мовою, історією, побутом, обрядами та звичаями, усною творчістю. Це важливий і могутній чинник навчання і виховання, розвитку особистості й оздоровлення суспільства.

        Мета: формувати навчально-виховний процес так, щоб кожен учень добре знав свій народ, а в ньому пізнав себе.

        Процес формування особистості засобами народознавства являє собою взаємозв'язану діяльність вчителів і учнів у розвитку моральних почуттів і рис поведінки, а саме любов до Батьківщини, відданість їй, активну працю на благо Вітчизни, примноження трудових традицій, звичаїв   народу,   дбайливе   ставлення    до   історичних   пам'яток,   традицій, обрядів.

Проблема  вивчення   народознавства  вимагає  найпильнішої уваги  до себе не тільки з боку педагогів, але й усього суспільства. Тут йдеться про виховання юної зміни, про моральний світ майбутніх поколінь.
Діти повинні відчути себе не на словах, а на ділі спадкоємцями духовних скарбів народу! К.Г.Стеценко - український композитор, доводив, що красу, як вічну правду життя, для розвитку в дітях художнього почуття,   ми   повинні   черпати   у "великій   скарбниці   української   народної творчості".

Уроки народознавства приваблюють учнів. Діти - творці всіх заходів;   вони   знайомляться   з давніми   обрядами,     звичаями,   традиціями нашого народу.

Найголовніше - це те, що діти збагачують душу і серце високими думками   і   глибокими    почуттями   -   вірності   батьківській   хаті,   маминій пісні, рідній землі. Батьківщині.

       Виховання учнів засобами народознавства відбувається під час вивчення основ наук (історія, географія, мова, література, біологія, музика й співи, малювання, трудове навчання). На таких уроках учитель знаходить прийоми і засоби прилучення учнів до народних джерел. Це сприяє кращому засвоєнню знань з даного предмета.

       Рідна мова, історія, краєзнавство та етнографія, народна педагогіка, родинна етнопедагогіка, педагогіка народного календаря, фольклор, різні види народного мистецтва й художньої творчості, прогресивні національні традиції, звичаї і обряди, народні символи та національна символіка – все це вбирає в себе одне багатогранне й містке слово «народознавство».

Джерела українського народознавства сягають сивої давнини. Протягом віків воно вироблялося, утверджувалося, відшліфовувалося й передавалося з покоління в покоління.
Саме на це і спрямована моя педагогічна діяльність.

Проводячи уроки народознавства, я спираюсь передовсім  на той життєвий досвід, який уже мають діти. Адже все починається з рідної хати, материнської пісні, родовідної пам’яті, тобто з дитячого фольклору.
На своїх уроках використовую фольклорний матеріал, твори образотворчого мистецтва і художньої літератури з багатим наочним матеріалом, тому що діти повинні одержати найяскравіші враження. На цих уроках кожна дитина може проявити себе, відчути свою значимість.

Сім’я – це народ, нація в мініатюрі.

У народі кажуть: «Яка сім’я, такий і я», «Яка сім’я, такі й діти». Саме тут закладаються основи гуманності, корінь духовності, фундамент особистості людини.

Від рівня культури родини залежить і рівень культури виховання дітей. Культура сім’ї визначається в першу чергу тим, чи шанують батьки своїх предків, один одного, чи бережуть честь свого роду. Діти повинні бути глибоко обізнані з сімейними традиціями, звичаями, святами, що сприяє  формуванню в них любові до батька й матері, бабусі й дідуся.

Настав, нарешті, час визначити істину: батьки – головні вихователі. Проблему родинного виховання на народних традиціях треба вважати найголовнішою в ідейно-моральному, культурному житті суспільства.
Значний вплив на дітей справляє домівка.

Також  велике значення мають символи, обереги. Рушник…

Оберегом людини в усі часи був і одяг, який я і використовую на своїх уроках і в позакласній роботі. Використовуючи український національний одяг, як чоловічій, так і жіночій, діти уявляють себе справжніми українцями, що роблять із задоволенням.

І я вважаю, що це великий плюс у вихованні дітей, коли вони все роблять із захопленням.
Велику силу мають традиції, звичаї та обряди, пов’язані з народним календарем.

Урок позакласного читання
«Морозенко» Панаса Мирного. Сприймання явищ природи через казкові образи.

Мета:
-учні мають з’ясувати важливу роль казкових образів, змальованих письменником живими істотами, через які Пилипко сприймав явища природи;

-розвивати спостережливість, уміння уявляти образи в художніх творах;
-виховувати доброту, милосердя, уміння співпереживати, повагу до слова, до історії свого народу.
  • портрети П.Мирного, ілюстрації, картки, підручники, аудіо запис.
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
  •  
ХІД УРОКУ:

І. Мотивація навчання школярів

1.Слово вчителя
Сьогодні свято. А хто знає яке? Так, сьогодні католицьке Різдво. А з чим асоціюється Різдво? (з подарунками, зі  снігом, із казкою). Так, дійсно з казкою, тому що ми всі очікуємо чогось особливого і надзвичайного. І я вам пропоную побувати в казці.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку

1.Слово вчителя
Але щоб потрапити в чарівний світ казки, ви, діти, повинні розшифрувати тему сьогоднішнього уроку.
 
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
 
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  

( Для того, щоб розгадати тему уроку, вам треба пригадати алфавіт, кожна цифра означає літеру).
І так, відкрили зошити, записали тему уроку. А хто мені може сказати, а що саме ми повинні робити на уроці?
Правильно, ми з вами будемо подорожувати світом казки, з’ясуємо яку роль відіграють казкові образи, будемо спостерігати, уявляти, співчувати і, нарешті, кожна казка повинна мати гарний кінець.

Звучить аудіо запис.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

А що ви знаєте про Панаса Мирного?......
Одним з найвидатніших українських демократичних письменників був Панас Мирний (Панас Якович Рудченко). Він добре знав життя трудящих царської Росії. І хоча на той час кріпацтво було скасоване, звичайні люди продовжували бідувати, а багатії, як і раніше, визискували нещасних людей. Ось про таке тяжке горе й писав Панас Мирний у своїх творах. А ще Панас Мирний любив зображувати казкові уявлення про явища природи. Свої образи він черпав з УНТ, і саме життя давало йому інформацію про те, як живуть люди. Саме про це йдеться в оповіданні Панаса Мирного «Морозенко».

Ми всі знайомі зі змістом оповідання П.Мирного «Морозенко». Ви всі його читали.
-А яка ж тема цього твору? (відображення життя бідної селянської родини зокрема доля вбогого хлопчика Пилипка).

Давайте на деяку мить потрапимо в ті часи.

Бесіда – гра (ялинка з запитаннями на сніжинках), робота над текстом.
 
  1.  Як жилося Катрі з Пилипком?
  2. Про що Катря думала вночі під Новий рік?
  3.  Чому Пилипко, незважаючи на холодну зимову ніч, вирішив піти посипати?
  4.  Як ставився Пилипко до переживань матері?
  5.  Як ви вважаєте, чого не врахував Пилипко, збираючись до хрещеного батька?
  6.  Яким ввижався Пилипкові зимовий ліс? (знайти в тексті)
  7.  Що в оповіданні фантастичне, а що – реальне?
  8.  Яким уявлявся Морозенко Пилипкові? (знайти в тексті)
  9.  Чим нагадують людей Віхола, ліс – страшидло, Морозенко, дівчата – сніжинки, хлопчики – інії?
  10.  Робота в зошитах
Головний герой
  1.  Знайдіть в тексті портрет Пилипка.
  2.  А тепер пограємо в гру «Визнач рису характеру». Ви повинні визначити рису характеру героя за уривками із твору.( Учні по черзі читають уривки з тексту, а один учень біля дошки вибирає рису характеру).
А)  Пилипку! Синочку мій! Що ми будемо завтра їсти!- скрикнула вона, й гарячою течією гірких сліз полилися ті кип’ятки з очей додолу…

Пилипко підскочив до матері, припав до її обличчя й тихо промовив:
-Цить, мамо, цить! Завтра, мамочко, Новий год… Я завтра піду до хрещеного батька посипати… Дасть мені батько сороківку грошей, а дядина велику паляницю, ще й ковбасу на придачу… от і буде нам що їсти!

А) на гроші топлива купимо…багато-багато, щоб на всю зиму стало! (повага до матері, не примхливий, хоче допомогти).

Б)Вона не помилилася. Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій головоньці гвіздком стриміла думка : от хоч би що, а піти посипати!.. (впертий, незважаючи ні на що, намагається домогтися своєї мети).

В) У той самий час злегенька скрипнули сінешні двері в Катриній хаті й замовкли. Трохи згодом рипнули й подвірні, випускаючи Пилипка надвір. Загорнений у довгу материну свитку, закутаний її чорним платком, у шкарбунах на босу ногу, з рукавичкою в руках, він, мов заєць, вискочив із сіней та й полинув прямо з села на ліс.. Серце його, як у невеличкої пташки, стукало-билось, дух затинався в грудях; а малі ноженята байдуже про непомірні чоботи, своє робили: він ними швидко чикрижив все вперед та вперед (неслухняний).

Г) Ось він добіг вже до лісу. Не сніговою горою тепер він здававсь Пилипкові, а темним страшидлом з чорними корявими ногами, білими лапатими руками та величезною закутаною снігом головою… (мрійливий, розвинена уява).

Для того щоб читати далі треба скачати файл...
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!!!
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук


Профіль

    Логін:
    Пароль:

По класах

Бібліотека учня

Читай українською!

Статистика



    Онлайн всього: 8
    Гостей: 8
    Користувачів: 0
 
Наша група в ВКонтакті