ДПА-2016

Порада

- Багато качаєш?

- Рекомендуємо зареєструватись! Зареєстровані користувачі качають по прямих посиланнях!

Головна » Читати онлайн » Інше » Різне [Додати статтю]

Сценарій на тему: "Свято «Наша мова — колискова»"


Свято «Наша мова — колискова»
 
Мета: розширювати знання учнів про рідну українську мову, її значення у житті кожного; розвивати творчу уяву, мислення, пам’ять; виховувати прагнення досконало знати правильну літературну мову і навчитися нею говорити.
 
Хід заходу
         Святково прибрана зала, навкруги — вишиті рушники, серветки, зразки українського одягу, старовинні ужиткові речі, кераміка. На стінах портрети Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка. Діти одягнені в українські національні костюми.
         Виходять дівчинка та хлопчик з хлібом-сіллю на українському вишитому рушнику.
         Д і в ч и н к а
                   Добрий день вам, любі люди!
                   Хай вам щастя-доля буде
                   Не на день і не на рік,
                   А на довгий-довгий вік.
         Х л о п ч и к
                   Є багато країн на землі,
                   В них — озера, річки і долини...
                   Є країни великі й малі,
                   Та найкраща завжди — Батьківщина.
         У ч и т е л ь. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки — тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово...
         Мова — душа народу. І сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову.
                   Нашу мову в час горя й біди
                   Не від одної тяжкої навали
                   Не на те рятували діди,
                   Щоб онуки її забували.
                   Як довго ждали ми своєї волі слова,
                   І ось вона співа, бринить,
                   Бринить, співає наша мова,
                   Чарує, тішить і п’янить.
                   Як довго ждали ми...
                   Уклін чолом народу,
                   Що мову рідну нам зберіг,
                   Зберіг в таку страшну негоду,
                   Коли він сам стоять не міг.
         У ч е н ь
                   Солов’їну, барвінкову,
                   Колосисту навіки —
                   Українську рідну мову
                   В дар дали мені батьки.
                   Берегти її, плекати
                   Буду всюди й повсякчас,
                   Бо ж єдина, так як мати, —
                   Мова кожного із нас.
Виходять дівчатка і хлопчик в українському одязі.
         1-ша д і в ч и н к а
                   Українка я маленька.
                   Українка — моя ненька.
                   В неї щира я дитина,
                   Добра, люба та єдина.
         2-га д і в ч и н к а
                   Вірна я дочка народу,
                   Бо козацького я роду,
                   Щиро я свій рід кохаю,
                   Роду іншого не знаю.
         3-тя д і в ч и н к а
                   На Вкраїні народилась,
                   В свою маму удалась.
                   Все, що рідне, я кохаю,
                   Всім, хто рідний, помагаю,
                   І чужому я навчаюсь,
                   Але й свого не цураюсь.
         У ч и т е л ь. Хто ти, хлопчику маленький?
         Х л о п ч и к
                   Я син України-неньки!
                   Українцем я зовуся.
                   й тою назвою горджуся.
                   В мене вдача щира й сміла,
                   І відвага духа й тіла,
                   І душа моя здорова,
                   Українська в мене мова.
         У ч и т е л ь. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід і почуття.
         1-й у ч е н ь
                   Українська мова — давня й молода.
                   Світить рідне слово, як жива вода.
                   Звідки воно взялось — діло не просте...
                   В душу засівалось, і з душі росте.
         2-й у ч е н ь
                   Ти постаєш в ясній обнові,
                   Як пісня, линеш, рідне слово.
                   Ти наше диво калинове,
                   Кохана материнська мово!
         3-й у ч е н ь
                   Рідна мово українська,
                   Ти душа мого народу,
                   Будь від роду і до роду,
                   Рідна мово материнська.
         У ч и т е л ь. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця — українська. Вона співуча і багата.
4-й у ч е н ь
                   Зі слова починається людина,
                   Із мови починається мій рід.
                   Ласкава, мамина, єдина,
                   Щебече соловейком на весь світ.
5-й у ч е н ь
                   Бентежна, тополина, калинова,
                   Не випита, не вибрана до дна,
                   Моя українська, свята наша мова
                   Бринить, як бандури струна.
         У ч и т е л ь. Світ мови оточує людину від народження. Ще дитина не вміє розмовляти, а вже уважно прислухається до голосу матері, засинає під колискову пісню. Любов до рідного краю, до мови, починається з материнської колисаночки. У ній — материнська ласка і любов, світ добра, краси, справедливості.
         6-й у ч е н ь
                   Рідна мова! Рідна мова!
                   Що в єдине нас злива,
                   Перші матері слова,
                   Перша пісня колискова!
         7-ма у ч е н и ц я
                   Як я була ще маленька,
                   Колисала мене ненька,
                   Колисаночку гойдала
                   й ніжну пісеньку співала.
                   Діти виконують колискову пісню.
         У ч и т е л ь. Наша українська мова багата на різні вірші, пісні, ігри, загадки, прислів’я та приказки. А пам’ятаєте, діти, пісню про маленьку дівчинку, яка дуже сумувала, а коли прийшли до неї подруги, то розвеселили її? Дівчатка, як же цю дівчинку звали? (Діти грають у гру «Подоляночка».)
         — Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. Глибше ви пізнаєте її скарби, коли будете вчитися у школі.
                   Учи, дитино, рідну мову,
                   Гордися нею і лелій.
                   А зрадити голубоньку чудову
                   Ти навіть в думці не посмій.
                   Молися нею юними устами —
                   Вона твоя, як серце і душа.
                   Вона від прадіда, від тата і від мами,
                   Вона — Шевченкова, Франкова, Куліша.
                   Люби її, як матінку й природу,
                   Горнись до неї — ти ж бо її син!
                   Вона — безсмертя рідного народу,
                   Могутній, вічний України дзвін.
         Наше свято наближається до кінця. Я була б рада та щаслива, якби від сьогоднішнього свята ви, дорогі діти, залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.
         8-й у ч е н ь
                   Не цурайтеся мови, люди,
                   Рідного джерельця,
                   Хай вона струмочком буде,
                   Хай дійде до серця !
         9-й у ч е н ь
                   Хай вона в піснях лунає
                   Кожен день і в свято.
                   Соловейком хай співає
                   В українській хаті!
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!!!
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук


Профіль

    Логін:
    Пароль:

По класах

Бібліотека учня

Читай українською!

Статистика



    Онлайн всього: 4
    Гостей: 4
    Користувачів: 0
 
Наша група в ВКонтакті