ДПА-2016

Порада

- Багато качаєш?

- Рекомендуємо зареєструватись! Зареєстровані користувачі качають по прямих посиланнях!

Головна » Читати онлайн » Інше » Розробки уроків [Додати статтю]

Розробка уроку на тему: Прозові та віршові художні твори. Поділ тексту на емоційно завершені частини.


     Тема. Прозові та віршові художні твори. Поділ тексту на емоційно завершені частини.
     Мета: поглибити знання учнів про віршовані і прозові твори, навчити, визначати наголошені та ненаголошені склади для подальшого складання схеми тексту, шляхом виконання практичної роботи закріпити набуті знання; розвивати спостережливість, мовленнєву вправність, логічність мислення, уміння висловлюватися під час обговорення; виховувати поважливе ставлення до художнього слова, бажання домагатися результатів у своїй практичній роботі.
     Міжпредметні звязки: українська мова: наголос,наголошені  й ненаголошені склади. Історія: уміння вживати історичні терміни для пояснення історичних явищ та подій. Образотворче мистецтво: ритм у творах декоративно-прикладного мистецтва; уміння визначати характер повторення елементів узору. Музика: наголос у музиці; взаємозалежність словесного ритму й музики.
 
Хід уроку
      І. Сприйняття матеріалу
     Поетична хвилинка.
Вячеслав Романовський
Наголос
 
Наголос – то зовсім не дрібниця,
З наголосом вірно подружи
І відкриє слово таємницю:
Образи,
                Образи,
                                   Образи.
 
Наголос – і вчуєш в серці крицю,
І відваги стане,й висоти,
Відтепер не можна помилиться:
                                                          Молити,
           Молити,
                            Молити.
 
Хай ідуть слова до нас не ниці:
Грав музика, музика жила.
Наголос – це дзвінкова криниця
І народу, і твого села.
 
      Вступне слово.
      Вашій увазі пропонується кілька уривків, підготовлених для виразного читання на уроці.
Дмитро Красицький
На стайні
(Уривок)
 
     Ніч здавалася Тарасові довгою-довгою. Тільки заплющить очі,як у голову лізуть якісь страхіття. То ніби панська рука душить його за горло – дихати нічим. То він не може ворухнутись, бо зв’язаний мотузками,а над ним уже стоять з лозинами і от-от почнуть шмагати по голій спині.
     Прокинувся Тарас, глянув на засніжене, затягнуте морозом вікно – розвидняється. Сумний підвівся з полу. Тіло ніби побите, і найперше промайнула думка: «На стайню. П’ятдесят різок!..»
      П’ятдесят різок не кожен витримає. Часом людина залишається калікою.
     «Невже пан хоче з мене зробити каліку? І що я накоїв? Свічку спалив? Малюнок намалював? Таж сам пан, особливо пані Софія,не раз хвалили мене за малювання…» Але панське слово – закон.
…Отче наш,Тарасе всемогучий,
Що створив нас генієм своїм,
На моїй землі, як правда сущий,
Б’ющий у неправду, наче грім.
 
Ти,як небо, став широкоплечо
Над літами,що упали в грузь,
Віку двадцять першого предтечо,
Я на тебе одного молюсь.
(«Молитва», Дмитро Павличко)
 
      Отже,ми помітили,що художні твори бувають віршовані і прозові. І хоча обидва уривки присвячені Тарасу Шевченкові, вони звучать по-різному. І ви правильно назвали відмінності прослуханих уривків.
      Говори правильно: віршований – той, що має ритм (мова, текст,уривок, цитата,рядок, приклад); віршовий – той,що творить ритм (наголос, стопа,ритм,розмір, пауза,рима,римування,строфа)або повязаний з ним (форма, система).
Пояснення вчителя.
      Порівняємо два приклади. Подивимося,як розміщені в наведених уривках наголошені й ненаголошені склади.
      Позначимо наголошений склад рискою з наголосом, а ненаголошений – переверненою дужкою і складемо схеми.
      У прозовому уривку  ненаголошені та наголошені склади чергуються невпорядковано, а у віршованому – впорядковано. Тому прозовий текст звучить неритмічно,а віршований ритмічно. Цим і відрізняються прозові твори від віршованих.
     Віршовий ритм створюється упорядкованим чергуванням наголошених і ненаголошених складів.
     Ритм – основна ознака вірша.
     Ритмічність віршованої мови посилюється й тим, що закінчення рядків часто бувають співзвучними, тобто звучать однаково.
Рима – це співзвучність закінчень слів наприкінці віршованих рядків.
Неримований вірш називається білим.
 
ІІ. Осмислення матеріалу
     Практична робота.
     Завдання.
      Визначити рядки,в яких порушено ритм; відновити його.
…Живописець вмілою рукою
У годину теплу і ясну
На аркуші весну переніс
Із рікою недавно скреслою.
 
Прийде осінь. Опадуть листки.
А в хатині його настуженій
Все тектимуть сині-сині води
Назавжди ріки весняної.
(За П. Вороньком, «Мистецтво»)
      Виберіть невеликий уривок із вірша «І золотої,й дорогої» і знайдіть в уривку співзвучні закінчення рядків.
 
ІІІ. Закріплення матеріалу
Самостійна робота.
      Випишіть одне речення з вивченого твору і складіть його схему, позначаючи наголошені та ненаголошені склади; потім – невеличкий уривок із вивчених творів Шевченка і теж складіть схему.
 
Питання до виконаного завдання.
      Наведіть приклади і поясніть, чим відрізняється віршований твір від прозового.
     Як створюється віршовий ритм?
     Що таке рима? Наведіть приклади.
    Який вірш називається білим?
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!!!
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук


Профіль

    Логін:
    Пароль:

По класах

Бібліотека учня

Читай українською!

Статистика



    Онлайн всього: 11
    Гостей: 11
    Користувачів: 0
 
Наша група в ВКонтакті