ДПА-2016

Порада

- Багато качаєш?

- Рекомендуємо зареєструватись! Зареєстровані користувачі качають по прямих посиланнях!

Головна » Читати онлайн » Інше » Розробки уроків [Додати статтю]

Розробка уроку: "Про “моє” і “наше”"


Тема: "Про “моє” і “наше”".
 
Мета: Навчити цінувати результати не тільки своєї, а й чужої праці; розвивати бажання примножувати багатство й красу рідної школи та держави особистим трудом, виховувати бережливе ставлення до особистих речей і громадського майна.
 
Хід заняття:
 
I. Оргмомент.
 
Учень:
 
“Як зробити день веселим”.
Ти прокинься рано-рано,
Лиш над містом сонце встане,
Привітайся з ластівками,
З кожним променем ласкавим.
Сам гарнесенько умийся,
Сам швиденько одягнися,
Підійди до тата й мами і скажи їм:
— Добрий ранок!
Усміхнися всім навколо:
Небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов'язково день тобі —
Веселим буде!
А. Костецькии.
 
Учитель:
 
Від того, яким ви прокинетесь і як будете налаштовані на роботі, залежить не тільки настрій, а й плодотворність прожитого дня. Що зробив я за сьогоднішній день? Чи можна назвати його результативним? Чи принесла моя праця користь комусь із людей? Чи мої досягнення тільки “мої”, а може “наші”? ось такі питання повинні ставити перед собою ввечері кожного прожитого дня.
 
II. Повідомлення теми й завдань заняття.
 
- Тому сьогодні у нас піде розмова про “моє” і “наше”.
 
III. Засвоєння нових знань.
 
Учитель:
 
- Діти, погляньте навколо себе. Що з позначеного можна назвати “моє”? (Діти відповідають).
- А що – “наше”? (Діти відповідають).
- Чому? (Діти пояснюють).
- Скільки і якої було вкладено людської сили, праці й натхнення у дані речі? (Діти розказують, наводять приклади про своїх батьків, про їх роботу, про продукцію, що виходить з-під рук їхніх батьків).
 
Учень:
 
НА ФЕРМІ
На ферму бігаю до мами,
На фермі хороше мені.
Корови з гострими рогами,
Та зовсім-зовсім не страшні.
По-дружньому киває Лиска,
Мов каже:
«Ну, сміливіш, ну».
Ось підійду я близько-близько,
Автодоїлку увімкну.
І молоко з веселим дзвоном
В бідон порожній потече.
Хто буде пить з мого бідона,
Той скаже: — Смачно! Дайте ще!
 
Учениця:
 
ЩО НАЙКРАЩЕ?
Не вгадать тобі нізащо,
котра з іграшок найкраща!
— Знаю!
— Трактор заводний!
— Зовсім ні.
— Ну, тоді це — пароплав!
— Не вгадав
— Зрозуміло: це — літак!
— Знов не так.
— Електрична залізниця!
— Помилився.
— Добре, відповідь я дам:
та, яку зробив ти сам!
 
Учень і учениця:
 
ЯСЕНИ
Біля школи восени
Ми садили ясени —
Деревця маленькі,
Прутики тоненькі.
У гніздечка, мов пташат,
Лаштували рівно в ряд.
Пальці, наче гребінці,
їм чесали корінці.
Щоб усі приймались тут,
Я у ямки сипав фунт.
Працював лопатою
З Олею кирпатою.
Як дерева стали в ряд —
Слово мовив старший брат:
— Почекаєм до весни,
Хай зростають ясени —
Понад школу, над хати,
Ми їх будем берегти,
Будем доглядати,
Щедро поливати.
А м'яча з зелених зон
Поженем на стадіон.
 
Учитель:
 
- Чи варто берегти все те, що навколо нас?
- Можливо, тільки свої речі і результати своєї праці треба берегти?
 
Учні:
 
(Роблять висновок, що берегти треба всі речі, бо вони – результат праці багатьох людей. Але ось з’являється учень-сорвиголова).
 
Учень:
 
ЛІНЬ
Що робити? лінь шепоче:
Наче тінь, — Та навіщо це
приросла до мене тобі?!
лінь! Як тут
Я хотів уроки вчити — виберешся з ліжка?
адже в мене Що зробив я?
стільки справ! Знову влігся...
А вона шепоче: Ну а вчора —
— Вітю, навіть
взяв би краще — соромно згадать! —
та поспав... класні збори
Суперечок не терплю! довелося прогулять.
Що поробиш? Ні, я спершу
Ліг — та сплю... йшов туди
Вранці радісно й охоче.протираю очі: Раптом чую: ех, зарядочку б зробить! — Не ходи-и-и...—
Раптом чую— клята лінь шепоче!
Як боротись — невідомо.
Здався я, пішов додому...
Став сумним я і товстим — тільки й справ, що сплю чи їм, не життя — а горе!
Навіть з хлопців хтось гукне у футбол пограть мене —лінь одразу ж поруч!
І від ранку та й до ночі щось шепоче та шепоче...
Ех, коли б не вуха — хто б її послухав!
 
Учень:
 
- Чи може лінива людина створити щось своїми руками? (Діти відповідають).
- А серед нас є такі?
 
Учень:
 
На носі чорнило, на шапці чорнило —
Немов їх чорнильним дощем покропило.
На кожній долоні написано «Юра».
Скажіть, вам не стрівся такий замазура?
Біжить, підкидає він сумку з книжками,
А сумкою бився оце з хлопчаками,
Та тільки устиг замахнутись щосили —
Під ноги хлоп'ятам книжки полетіли,
Всіма сторінками сплеснули від ляку:
— Ой, хто угамує цього розбишаку?
... А в зошиті в нього — мов курка блукала,
Ще й лапками кожну сторінку торкала.
І що там таке — не вчитаєш нічого. :
Скажіть — ви не бачили хлопця такого?
Чи, може, когось, хто у вас на прикметі,
Ви зараз у цім упізнали портреті?
Коли він вам справді знайомий в лице —
Ми просимо нам написати про це.
 
Учень:
 
- Давайте допоможемо Юркові і всім тим, хто не любить трудитися. А для цього нам треба пригадати приказки і прислів’я про труд. (Діти відповідають).
 
Учень:
 
- Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь;
- Чого Івась не навчиться, того й іван не буде знати;
- Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися;
- Маленька праця краща за велике безділля.
(Далі розігрується сценка “Чому скаржились книжечки?”. Також розбираються ситуації, кому шкодять ті, хто ламає телефони-автомати, псує сидіння автобусів, затоптує квіти на газонах тощо).
Ліг спати Сашко. Крізь вікно місяць на нього дивиться, усміхається, лагідний сон навіває. І задрімав Сашко... Раптом чує — хтось шепоче в кутку, де поличка його для книг та іграшок. «Хто там шепоче? Адже тато й мама в другій кімнаті».
Сашко не лякливий був. Підвівся з ліжка. Шепіт притих на мить, а потім почулася тиха розмова.
— Ох-ох! — зітхнула одна книжечка.— Тяжко-важко жити нам у цього нечепури. Негарний він хлопчик. Погляньте на мене: була я недавно чистенька, гарненька, любо подивитися. А тепер сама себе соромлюся. Листочки мої олівцем помальовані, пом'яті, краї позагиналися, всюди плями.
— А на мене він учора хліб з маслом поклав! — обізвалася друга.— Тепер листочки аж світитися наскрізь стали.
— А в мене він листочка на кораблика вирвав!
— А на мене сів і зім'яв, поламав!
— А на мене черевиком брудним наступив! Бачите — так і залишив слід.
— А знаєте, що ми зараз зробимо, сестрички-книжечки? — зашепотіла таємниче одна, в якої був одірваний початок і кінець, так що тепер ніхто не знав, як вона і зветься.— Давайте покараємо його...
— Як покараємо? — перепитали всі.
— А так,— кивнула листочками книжка.— Обмажемо йому обличчя повидлом і маслом, вискубемо чуба, потім кинемо на підлогу...
— А самі втечемо од нього до кращих діток! — загукала друга книжка. А потім скомандувала: — Ходімо, сестрички!
Всі книжечки враз підвелися і кинулися до Сашка. Хлопчик звів над головою руки, замахав ними й закричав: ........— Мамо, мамо! Рятуйте!
— Що сниться тобі, синку? — спитала мати. Сашко прокинувся, розплющив очі.
— Мені, мені... Снилося... А де мої книжечки, мамо?
— Он там, на підлозі валяються,— кивнула головою мати.
Сашко схопився з ліжка. Понівечені книжечки лежали на підлозі й з докором дивилися на нього. Він обережно підняв їх, погладив і акуратно поклав на поличку.
Учень:
Якщо бережеш речі, значить, бережеш працю людей, дякуєш їм, своїй державі за турботу
Малюнки-завдання допоможуть учням конкретизувати поняття “бережливий”, визначити в класі бережливих, організувати виставку їхніх зошитів, книжок, придумати для них нагороду.
 
V. Д/з.  Підготувати розповідь на тему “Він – бережливий”.
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!!!
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук


Профіль

    Логін:
    Пароль:

По класах

Бібліотека учня

Читай українською!

Статистика



    Онлайн всього: 24
    Гостей: 24
    Користувачів: 0
 
Наша група в ВКонтакті