ДПА-2016

Порада

- Багато качаєш?

- Рекомендуємо зареєструватись! Зареєстровані користувачі качають по прямих посиланнях!

Головна » Читати онлайн » Інше » Розробки уроків [Додати статтю]

Урок на тему - "Вчитися жити в мирі та злагоді."


Тема уроку: "Вчитися жити в мирі та злагоді."
 
Мета:
 
* Формувати у дітей єдине переконання в необхідності праці як природної потреби кожної здорової людини;
* Прищеплювати любов до праці, людей праці;
* Спонукати учнів до усвідомлення ними необхідності жити в мирі та злагоді з рідними, близькими людьми, іншими народами, державами;
* Виховувати в учнів дбайливе, ощадливе ставлення до рідної природи;
* Плекати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння, причетності до всіх подій, що відбуваються в Україні;
* Формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, глибоку повагу до батьків, до рідної України.
 
Обладнання:
 
1. Саморобний плакат з написом „Дерево мудрості”. На цьому плакаті намальоване розкішне дерево, а на його гілках написи-листочки з висловами:
 
* Хто людям добра бажає, той і собі має (укр. прислів’я);
* Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя (Гёте);
* Роби добро – не кайся, робиш зла – зла і сподівайся (укр. прислів’я).
* Світ не без до
 
2. Саморобний плакат „Моральний кодекс народної мудрості”.
 
брих людей (укр. приказка);
* Все добре пам’ятай, а зла уникай (укр. прислів’я);
* Бережи честь змолоду (укр. приказка);
* Хто чисто сумління має, той спокійно спати лягає (укр. прислів’я);
* Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе (укр. прислів’я);
* Посієш вчинок, виросте звичка (укр. прислів’я);
* Не копай іншому яму, бо й сам упадеш (укр. прислів’я);
* Не плюй в криницю, знадобиться води напитися (укр. прислів’я);
* Чого собі не зичиш і другому не жадай (укр. прислів’я);
* Зароблена копійка краще краденого карбованця (укр. приказка);
* Щоб досягти великого, треба почати з малого (укр. прислів’я);
 
3. Записи пісень Ніни Матвієнко.
 
Учитель:
 
Земля моя рідна – це моя Україна! Разом с тобою, моя земле, ми готуємося вступити в нове тисячоліття. Бути свідками, учасниками подій, що відбулися протягом двох тисячоліть і розповідати про це своїм нащадкам – велика відповідальність. Час розкидання каміння минув, пора збирати його. Тож не пошкодуймо для цього ні сил, ні душевних щедрот. Пам’ятаймо, що відродження народної духовності – одна з найважливіших умов становлення українського народу як нації. Вічний символ – український золотий колосок пшениці, що тягнеться до чистого неба, - сьогодні має бути символом миру, злагоди, доброти, милосердя. У цьому вся сила, святість, цінність, духовність. Модно зарясніло сьогодні слово „духовність”. Як ви розумієте це слово, що ви вкладаєте в його зміст?
 
Учениця:
 
Духовність – це передусім внутрішній світ людини. Це те, що робить людину красивою душею, морально чистою. Багато людей нині повернулося обличчям до церкви. До Бога. Одні несуть дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Інший – у своїх повсякденних турботах про хліб насущний забуває про духовність, про безкорисливе служіння ідеалам.
 
Учитель:
 
А це через те, що в багатьох із нас немає віри в себе, в людей, які нас оточують, у нашу вітчизну. Може, більшість із нас і повернулося до Бога тому, що нею керує страх. Страх перед майбутнім, страх за власне життя.
 
Батьки учнів висловлюють свої думки щодо почутого.
 
Учитель:
 
Яку ж дитину з самого малку ми вважаємо вихованою?
 
(До розмови залучуються гості).
 
Учитель:
 
Першим духовним центром для кожного з нас, безперечно, є родина. Крім того, кожен населений пункт в Україні має свій духовний центр – церкву і дзвіницю. Духовний центр має своє розгалуження у вигляді каплиці.
 
Учень:
 
Каплиці – невеличкі споруди для релігійних відправ і молитв, хрести біля шляхів та на цвинтарі. З кожною з таких каплиць пов’язана ціла історія. Ось одна з них: під час повинні загинули діти, і в пам’ять про них було споруджено капличку. До якої приходять помолитися всі односельці. Нині намітилися тенденція, за якою віруючи батьки виховують своїх дітей в релігійному дусі, вільнодумні батьки – в дусі вільнодумства, атеїсти – в безрелігійному дусі. Та, незважаючи на такі різні духовні позиції батьків, спільним для усіх українських родин є бодай елементарне ознайомлення дітей з християнською вірою. Не забуваймо, що християнська релігія належить до надзвичайно важливих
компонентів духовної культури. Тому треба щоб кожна сім’я мала Біблію. Кожна дитина, коли виросте, захоче відвідати церкву, послухати духовну музику, спів. Тому хочеться, щоб вона не стояла там „стовпом”, а всіма фібрами душі вбирала велич і красу церковно-релігійного мистецтва. А що ж проповідує християнська мораль?

Щоб читати далі, необхідно скачати файл!
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!!!
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук


Профіль

    Логін:
    Пароль:

По класах

Бібліотека учня

Читай українською!

Статистика



    Онлайн всього: 4
    Гостей: 4
    Користувачів: 0
 
Наша група в ВКонтакті