ДПА-2017

Порада

- Багато качаєш?

- Рекомендуємо зареєструватись! Зареєстровані користувачі качають по прямих посиланнях!

[ Свіжі повідомлення | Учасники | Правила форуму | Пошук | RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Форум педагогів по предметах » Форум вчителів початкових класів » Конспект уроку довкілля в 3 класі (на тему: "Звідки взялася крейда?")
Конспект уроку довкілля в 3 класі
Victor_PasykДата: Четвер, 25.07.2013, 13:29:47 | Повідомлення # 1
Активіст
Група: Адміністратор
Повідомлень: 226
Статус: Offline
Конспект уроку довкілля в 3 класі на тему: "Звідки взялася крейда?"

Тема: Звідки взялася крейда?
Мета: дати уявлення про перетворення речовин в природі, утворення крейди; вчити вести спостереження, порівняння; ознайомити учнів з властивостями вапняків, їх добування і використання в народному господарстві; закріплювати вміння учнів виділяти основні властивості корисних копалин; розвивати увагу, спостережливість, аналітико – синтетичні вміння, пізнавальні інтереси; виховувати елементи наукового світогляду, допитливість, бережне ставлення до довкілля.
Обладнання: зразки крейди, вапняків, мармуру; колекції «Корисних копалин», «чорний ящик» ( скло, пластилін, гумка, клаптик штучної тканини ); « музейна скринька» ( крейда, зубний порошок, зубна паста, цукор, гуаш, пудра ); записи вчителя на дошці до цифрового диктанту; таблиця «Вапняки»; таблиці «Характеристики вапняків» для роботи в групах; матеріали для дослідів ( сухий спирт, сірники, пінцет, оцет, штативи, посуд, металева підставка, молоток ); зразки вапняків, крейди для роботи в групах, склянки з водою; смужки ключових слів для заповнення таблиці та для утворення моделі; цифри – сигнали зворотнього зв’язку; презентація Гідрометеоцентру; відео лист – сюрприз ; фотоальбом «Рівненщина»; творче робота над віршем ( картки ).
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Повідомлення прогнозу погоди від Гідрометеоцентру класу. Учень класу проводить презентацію прогнозу погоди, що супроводжується показом відео – презентації ( Додаток 1 ). 2. Повідомлення етапів уроку.
3. Перевірка домашнього завдання. Окремо підготовлений учень представляє виконане вдома і відкореговане вчителем інтерактивне завдання для всіх учнів класу: цифровий диктант із сигналами зворотного зв’язку.
На дошці вчитель відкриває такий запис: 1. Нафта. 2. Природний газ. 3. Кам’яне вугілля. 4. Торф. 5. Залізна руда. 6. Пісок.
Завдання: Учень – вчитель читає пояснення, ви уважно слухаєте і показуєте відповідну корисній копалині цифру.
Зміст диктанту:
а) рослинного походження, темно – бурого кольору, тьмяно горить ( торф );
б) тверда і важка, бурого, або червоного кольору, подібна на камінь, з неї виплавляють метал ( залізна руда );
в) яскраво горить, виділяє тепло, чорного кольору, рослинного походження ( кам’яне вугілля ); г) масляниста рідина, темно – бурого кольору, горить кіптявим полум’ям ( нафта );
д) від вогню загоряється, горить синім полум’ям, з нього отримують бензин, штучні тканини, гуму, пластмаси ( природній газ );
 е) різного кольору, легко пропускає воду, використовують у будівництві, виробляють скло ( пісок ).
4. Інтерактивна гра «Чорний ящик». Завдання: Дитина виймає з «чорного ящика» предмет і відповідає на таке питання: «Яку корисну копалину використовували при виготовленні даного предмета?» Відповіді: скло – пісок пластилін – глина гумка – нафта клаптик штучної тканини – природний газ, нафта.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Розповідь вчителя. - Ми з вами дізнались вже досить багато про різні корисні копалини на уроках довкілля. Тому, як завжди, я вирішила познайомити вас з тими зразками, що знаходяться в нашому краєзнавчому музеї, замовивши екскурсію. Коли екскурсоводи дізнались про те, яку цікаву корисну копалину ми ще будемо вивчати, то запропонували для вас своє завдання, передавши нам ось таку незвичайну, загадкову «Музейну скриньку». ( Вчитель виймає з скриньки предмети: крейда, зубний порошок, зубна паста, цукор, гуаш, пудра ).
- Що об’єднує всі ці предмети?
- Чиїми родичами вони є?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
- З раннього дитинства, ступаючи по землі, ви натрапляєте на камінці, часом навіть не помічаючи їх. Каміння це не що інше як гірські породи та мінерали, з яких складається земна кора. Серед них ми зустрічаємо вапняки. І сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати корисні копалини, а саме ознайомимось з вапняками, їх добуванням і використанням у народному господарстві.
ІV. Виклад нового матеріалу.
1. Розповідь вчителя.
- Готуючись до сьогоднішнього уроку я спілкувалася через Інтернет з вченими, дослідниками, що займаються вивченням корисних копалин. І ось одного разу на мою електронну адресу прийшло дуже цікаве відео звернення. Перегляньте його.
2. Відеопрезентація звернення вчених. ( Додаток 2 ).
Зміст звернення:
  Дорогі учні 3 – Б класу гуманітарної гімназії м. Рівного! Дізнавшись про те, що ви вивчатимете на уроці довкілля, ми вирішили повідомити вам про ті дослідження вчених, моїх колег, які займалися світом каміння дна морського. З далекого минулого в морях і океанах живе багато рослин і тварин. Відмираючи, живі істоти опускаються на дно. Деякі з них розкладаються у морській воді, не досягаючи дна. Вони стають їжею для інших жителів морів та океанів. Але більшість, у вигляді скелетів риб, черепашок і панцирів морських організмів, раковин молюсків та інших тварин, осідають на дні, за мільйони років злежуються, і під великим тиском гірських порід та води перетворюються на вапняки, крейду. Якщо вапняки знаходяться дуже глибоко в товщі Землі, де величезна температура і тиск, то вони плавляться, а остигаючи, за мільйони років стають набагато міцнішими, перетворюючись у тверду гірську породу – мармур. Він набуває різноманітних кольорів через домішки інших речовин – від сніжно – білого до зеленого та червоного, адже в його основі – залишки живого. У вас виникає цілком природнє запитання: як же про такі давні події змогли довідатися люди? Адже коли це відбувалося, їх на Землі ще не існувало. Виявляється, ці події нашої планети відображаються в гірських породах. Досліджуючи їх, ми змогли визначити, коли вони утворилися і які природні умови існували мільйони років тому. Ось чому вчені – дослідники такі породи називають «кам’яними літописами Землі». У вапняках, крейді та мармурі збереглася значна кількість решток найдрібніших живих істот, що населяли давні моря. Багато з них були вкриті чудернацькими черепашками. Їх можна побачити на власні очі, роздивившись під мікроскопом або лупою шматочки вапняку, крейди або мармуру. Наші дослідження сягнули того, що це є щедрий дарунок природи, який має служити людям. Бажаємо вам розпізнати в дивному шматку породи те, що стане корисним.
3. Первинне закріплення матеріалу. ( Вчитель демонструє дітям зразки вапняків).
 - Вапняк, крейда, мармур – це все вапняки. Вони утворилися мільйони років тому, коли на Землі не було ще жодної людини. Тоді море відступило, а вапнякові гори залишилися на місці. ( Вчитель демонструє таблицю «Вапняки»).
 - З чого утворилися вапняки?
 - Що цікавого ви запам’ятали про утворення мармуру?
 - Чи можна з цих вапнякових гір видобувати вапняк?
- А як називаються такі місця, де добувають корисні копалини на земній поверхні? ( кар’єри ) ( Вчитель демонструє фотографії кар’єрів з альбому «Рівненщина» ).
- Ми можемо гордитися тим, що і у нашій Рівненській області, навіть на околицях Рівного, добувають цю потрібну людям корисну копалину. Такі кар’єри є у Здолбунівському районі, селі Тучин, в Клевані.
 - Діти, давайте подумаємо з вами, де використовують вапняки в народному господарстві? ( при виготовленні цукру, зубного порошку, зубної пасти, пудри, фарб, для побілки дерев, будинків… Вчитель доповнює і уточнює: для побілки потрібно вапно, а воно утворюється з звичайної крейди. У спеціальних печах, де температура 1000 С, обпалюється наша крейда і перетворюється на вапно. Вапно гасять водою і воно готове для побілки. … для оздоблення будинків, станцій метро, з них виготовляють пам’ятники, скульптури, крейдою пишуть діти на дошці ).
4. Дослідницько – демонстраційний елемент уроку.
- Давайте ближче познайомимося з вапняками. Кожна група отримає зразки вапняків та крейди. Розгляньте з чого складаються ці корисні копалини, визначте їх колір, потріть їх один об один та визначте рівень твердості. Кинувши шматочок у воду, перевірте важча чи легша ця корисна копалина за воду. Подумайте та запишіть де використовується вапняк та крейда. ( Кожна група отримує картку з таблицею, яку слід заповнити і за дзвінком починає роботу. Зразок картки – додаток 3).
 а) Робота в групах. Заповнення таблиці «Властивості вапняків».
Корисна копалина
КолірТвердість (висока, середня, низька)
Важча чи легша водиДе використовується 
Вапняк 
Крейда 
б) Колективне заповнення таблиці на дошці за результатами досліджень в групах та за допомогою дослідів, що демонструються перед класом вчителем та окремими учнями ( зразок таблиці – додаток 4 ).
Корисна копалина
Колір
Твердість (висока, середня, низька)
Важча чи легша води
Стан (тверда, сипка, крихка)
Горючість
Де використовується 
  Представники груп по черзі представляють відповіді до таблиці. Вчитель заповнює картками ключових слів колективну таблицю на дошці.
- Чи залишилися ще «білі плями» не досліджених корисних копалин?
- Розгляньмо всі разом мармур. Якого кольору ця корисна копалина? ( різного, блищить )
- Яка її твердість? ( висока ) - Киньмо шматочок у воду. Важча чи легша води? ( важча )
- Де використовується? (оздоблення будинків, виготовлення пам’ятників, статуеток ) в) Проведення вчителем або учнем досліду по визначенню стану вапняків.
- Покладемо на дощечку шматочок мармуру, вапняку, крейди і вдаримо по них молотком. Чи змінились вони? Який стан кожної з цих корисних копалин: тверда, сипка, крихка? ( Вчитель заповнює таблицю карткою ключового слова )
г) Проведення вчителем досліду по визначенню горючості зразків.
- Над спиртівкою підносимо по черзі всі зразки корисних копалин, перевіряючи їх горючість. Після досліду гасимо спиртівку ковпачком. Чи горіли ці зразки? ( Вчитель заповнює таблицю карткою ключового слова ).
V. Формування поняття ( теоретичні загальнення ).
1. Фронтальне опитування.
- Що відносимо до вапняків? ( вапняк, крейда, мармур )
- Який із вапняків блищить? ( мармур )
- Який із них найміцніший? ( мармур )
- Чи горять вапняки? ( ні )
 - Які спільні і відмінні ознаки вапняків? ( за записами в таблиці )
2. Фізкультхвилинка «Море хвилюється…»
3. Робота з підручником. Діти читають статтю підручника, відшуковуючи відповідь на питання:
- Як утворилися вапняки?
- Що спільного в їх походженні, будові?
- Де добувають вапняки?
4. Створення проблемної ситуації. «Скринька невідкритих таємниць».
 - Чи змогли би ви відрізнити вапняки від інших корисних копалин? ( Вчитель демонструє зразки корисних копалин, а діти впізнають і називають їх: торф – вапняк кам’яне вугілля – крейда мармур сірий – граніт (схожі кольором)???)
Секрет ( пояснення вчителя): щоб відрізнити вапняк від інших корисних копалин, потрібно капнути кілька краплин оцту на шматочки цих сумнівних зразків. Там, де на місці краплин оцту утворюються бульбашки – це вапняк. ( Вчитель пророблює досліди з мармуром, крейдою, вапняком, гранітом і оцтом).
- Що ж це виділяється на місці краплин оцту?
- Це питання є дуже складним, тому ми помістимо його в «Скриньку невідкритих таємниць». Сподіваюся, що вивчаючи такі науки як хімія, біологія, географія ви зможете про це дізнатися більш глибше, досконаліше. Отож, ростіть і з нетерпінням чекайте зустрічей з цими науками в старших класах.
VІ. Практичне застосування знань.
1. Творча робота в групах.
- Отож, підсумуймо наші знання з уроку. А завдання для цього буде творчим. Кожна група отримає картку з віршем, в якому пропущені слова. Їх слід вставити замість крапок.
Де колись моря гуляли,
Черепашки на дні спали,
Де тваринки відмирали,
- Гори там високі стали.
Диво – гори ці чудові.
В них каміння кольорове.
Самий білий з них – це крейда,
Чуть жовтіший – це вапняк,
Сірий мармур - їм рідня.
Вони близькі свояки,
Бо всі звуться вапняки.
2. Складання моделі «Утворення вапняків».
Діти читають складений вірш по черзі з кожної групи, а один з учнів на магнітній дошці прикріплює ключові слова.
- Діти, що можна скласти з цих слів? ( модель )
- Що не вистачає для моделі? ( стрілочок ) ( Вчитель прикріплює стрілочки).
- Як назвемо цю модель? Що вона відображає? (Утворення вапняків )
УТВОРЕННЯ ВАПНЯКІВ 

черепашки рештки тварин 

вапняк 

мармур 

крейда 

вапняки 

VІІ. Підсумок уроку.
1. Питання:
 - Про що дізнались ви на сьогоднішньому уроці довкілля?
- Чи зможете ви тепер відрізнити вапняки від інших корисних копалин? Як? За якими ознаками? - Де використовують вапняки?
2. Домашнє завдання. с. 36 – опрацювати матеріал підручника; І група – скласти казку «Розповідь чарівної черепашки»; ІІ група – скласти 1 – 2 загадки про вапняки; ІІІ група – скласти модель, проект «Утворення вапняків» ( на скільки спрацює фантазія: схематично, у вигляді малюнка, аплікації тощо ).
 
Форум » Форум педагогів по предметах » Форум вчителів початкових класів » Конспект уроку довкілля в 3 класі (на тему: "Звідки взялася крейда?")
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Пошук


Профіль

    Логін:
    Пароль:

По класах

Бібліотека учня

Читай українською!

Статистика


 
Наша група в ВКонтакті